Єпископ Ужгородський і Закарпатський Кирил (Михайлюк Михайло Ілярович) народився 5 грудня 1963 року в селі Швейків Монастириського району Тернопільської області. Батьки Михайлюк Ілярій Михайлович і Михайлюк Стефанія Михайлівна (З дому Вівчар). З 1971 по 1979 рік навчався в Швейківській восьмирічній школі. В 1979 році поступив в Богородчанське МПТУ-12, яке закінчив в 1982 році за професією столяр 4 розряду. Літом і восени 1982 року працював в тресті «Прикарпатсільбуд».

   10 грудня 1982 року був призваний в ряди збройних сил, військову службу проходив на космодромі «Байконур». В листопаді 1984 року звільнився в запас і по перше серпня 1985 року продовжив працю на будівництві в тресті «Прикарпатсільбуд».

   В серпні 1985 року поступив в Московську Духовну Семінарію на стаціонарний відділ. За 4 роки навчання брав участь в урочистостях в честь:

- 300-ліття Московської Духовної Академії (грудень 1985 р);

- 650-ліття Троїце-Сергієвої Лаври (літо 1987 р);

- 1000-ліття Хрещення Руси-України (літо 1988 р).

   За час навчання в Семінарії написав ряд семестрових творів на богословську і церковно-історичну тематику, а також виголосив ряд проповідей в Академічному Покровському храмі. За твір «Роль Руської Православної Церкви в визволені Болгарії від турецького-османського іга» Болгарською Православною Церквою нагороджений цінним подарунком. За підготовку тематичної виставки «1000-ліття Хрещення Руси-України», Патріархом Московським і всія Руси Піменом нагороджений медаллю «Преподобного Сергія Радоніжського».

   26 квітня в Велику середу 1989 року Високопреосвященійшим Олександром Архиєпископом Дмитровським, ректором МДАіС, головою Учбового Комітету Московського Патріархату висвячений в сан священнодиякона. 15 червня 1989 року закінчив повний стаціонарний курс МДС і був направлений на проходження подальшого служіння в Тернопільську-Кременецьку Єпархію. 19 липня 1989 року Високопреосвященійшим Варлаамом Архиєпископом Волинським і Рівенським був рукоположений в сан священика. Священичу практику проводив в Свято-Успенській Почаївській Лаврі. 5 серпня був призначений настоятилем парафії Св. Преп. Параскевії Сербської в селі Поручин і Св. Благовірних князів Бориса і Гліба села Біще Бережанського району.

   24 листопада 1989 року перейшов в юрисдикцію Української Автокефальної Православної Церкви на чолі з Митрополитом Мстиславом (Скрипником). 5-6 липня 1990 року був делегатом Першого Всеукраїнського Собору УАПЦ, на якому було проголошено відродження Української Автокефальної Православної Церкви і вибраний перший Патріарх Київський і всієї України Мстислав (Скрипник). В 1990 році приймав участь в урочистостях:

- «500-ліття Українського козацтва»;

- «450-ліття міста Тернополя».

   22 грудня 1990 року переведений на парафію Пресвятої Трійці міста Заложці Зборівського району. 15 травня 1991 року на свято Св. Благовірних князів Бориса і Гліба по благословенню Святійшого Патріарха Київського і всієї України Мстислава, Високопреосвященійшим Василієм (Боднарчуком) Архиєпископом Тернопільським і Бучацьким нагороджений наперсним хрестом. В серпні 1992 року брав активну участь в святкуваннях 50-ліття утворення Української Повстанської Армії. Нагороджений медаллю «50-ліття УПА». 24 травня 1993 року в фамільному храмі Святих Рівноапостольних Кирила і Мефодія села Швейків по благословенню Святійшого Патріарха Київського і всієї України Мстислава, Високопреосвященійшим Яковом (Панчуком) Архиєпископом Тернопільським і Кременецьким возведений в сан протоієрея. 20 жовтня 1993 року брав участь як делегат від Тернопільської єпархії в Третьому Всеукраїнському Помісному Соборі на якому був вибраний Патріархом Київським і всієї Руси-України Володимир (Романюк). Собором назначений секретарем Комісії по канонізації нових українських святих. До тридцятиліття з дня народження по благословенню Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси України Володимира, Високопреосвященійшим Яковом (Панчуком) Архиєпископом Тернопільським і Кременецьким нагороджений хрестом з прикрасами. 18 липня 1995 року був свідком розправи ОМОНу над похоронною процесією Патріарха Київського і всієї Руси України Володимира (Романюка). За особисту хоробрість нагороджений хрестом УНСО. 16 жовтня 1996 року прийнятий в козаки. До 33-ліття (5 грудня 1996 року) з дня народження за заслуги перед Церквою з благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї України Димитрія (Яреми)Високопреосвященійшим Архиєпископом Тернопільським і Подільським Мефодієм (Кудряковим) нагороджений митрою. 16-17 травня 1997 року делегат Собору УАПЦ який проходив в приміщені Києво-Могилянської Академії.

   З 26 червня по 21 листопада проходив подальше священнослужіння в кафедральному соборі Св. Андрія Первозванного в місті Хмельницький. 1 грудня Єпископом Хмельницьким і Кам’янець-Подільським Антонієм (Махотою) призначений секретарем Хмельницько-Кам’янець-Подільської Єпархії УПЦ КП. 18-19 лютого 1998 року брав участь в Міжнародній Всеукраїнській Асамблеї, присвяченій 2000-літтю Різдва Христового «Заповідь нову даю вам, щоб ви любили один одного». До свята Світлого Христового Воскресіння Пасхи 1998 року за заслуги перед Церквою нагороджений другим хрестом з прикрасами. 18-21 липня 1998 року був учасником урочистого візиту Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси України на Хмельниччину. В цьому ж році призначений консультантом в справах релігії Державної компанії телебачення та радіомовлення України (Хмельницьке телерадіомовленеве об’єднання) В 1999 році, 19 липня молитовно відсвяткував 10-ліття священнослужіння. В цьому ж році поступив в Київську Духовну Академію. В складі делегації Хмельницької Єпархії приймав участь в ювілейних урочистостях, присвячених 2000-літтю Різдва Христового в палаці «Україна» м. Київ, а також як представник Київського Патріархату, виступив з докладом в місті Хмельницькому на урочистому зібранні присвяченому цьому ювілею. До Пасхи 2000 року Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси України нагороджений Орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира ІІІ ступеня. 12 листопада 2000 року великим магістром Міжнародної організації Лицарського Православного Ордену Архистратига Михаїла Великим Князем Іваном Микулинським був посвячений в лицарі і призначений канцлером Хмельницького пріорства. 25 листопада 2000 року на магістраті Ордену в Львові виступив на науковій конференції з докладом «Канонізація українських князів і гетьманів». Великим магістром посвячений в лицарі-командори 9-10 січня 2001 року "Ордену Архистратига Михаїла». 18 листопада 2001 року за заслуги з відродження духовності в Україні і утвердження Української Помісної Православної Церкви нагороджений Орденом Христа Спасителя. В 2001 році прийнятий в члени Всероссийского геральдического общества. 21 листопада в свято Св. Архистратига Божого Михаїла нагороджений знаком «10-летием ВГО».

   29 листопада 2001 року призначений головою «Відділу духовно-патріотичного виховання в Збройних силах і інших військових формуваннях України» Хмельницької області. Міжнародним Комітетом Червоного Хреста виданий сертифікат про проходження повних курсів міжнародного гуманітарного права (листопад 2001 р – січень 2002 р). Плідно співпрацював зі Збройними Силами України, зокрема з Національною Академією Прикордонних військ ім. Б. Хмельницького, Першої Ракетної дивізії України, а також з Департаментом з питань виконання покарань.

   З 12 листопада 2001 року по 05 червня 2002 року прослухав курс "Теоретичні основи та методика душпастирської діяльності священика серед військовослужбовців" і видано Свідоцтво Річного навчального семінару з душпастирської опіки священнослужбовців за підписом Президента Всеукраїнської міжконфесійного релігійного християнсько – військового братства полковника Сергія Лисенка.

   А також отримав американський диплом-сертифікат від " The Ukrainian Social Innovation Society and Olive Branch International Take Great Pleasure in Recognizing the Achievement of" священику Михайлюку Михайлу за підписом генерала Bruce Kittleson, President Olive Branch International.

    Весною 2003 року закінчив повний курс Київської Духовної Академії. Дипломна робота "Святитель Феофан Єрусалимський і відродження ієрархії Київської Метрополії в 1620-1621 році".

   22 червня 2003 року пострижений в іночиський чин з іменем Кирил в честь святителя Кирила Патріарха Олександрійського. На свято преподобного Антонія Києво – Пачерського "23 липня 2003 року" Преосвященнійшим Єпископом Хмельницьким і Кам’янець – Подільським возведений в сан архімандрита.

   Згідно рішення Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріарху (журнал № 10 від 26 липня 2003 року), преосвященний єпископ КИРИЛ (Михайлюк) був призначений єпископом Ужгородським і Закарпатським, керуючим Закарпатською єпархією.

   2 серпня 2003 року на всенощному бдінні в Свято –Володимирському кафедральному соборі архімандрит Кирил (Михайлюк) наречений єпископом Ужгородським і Закарпатським.

    3 серпня на свято Ієзекиїля святійшим Патріархом Київським і всієї Руси – України, єпископом Білоцерківським Олександром, єпископом Хмельницьким і Камянець - Подільським Антонієм, єпископом Сімферопольським і Кримським Клімантом, єпископом Чернігівським і Ніжинським Михаїлом, єпископом Васильківським Панкратієм висвячений в сан єпископа Ужгородського і Закарпатського керуючого Закарпатською Єпархією. З 3 серпня 2003 року по 25 грудня 2014 року керував Закарпатською Єпархією УПЦ КП.

    25 грудня 2014 року Указом № 01/063 з благословіння Митрополита Київського і всієї України Блаженнійшого Мефодія Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви – Преосвященнійший Єпископ Ужгородський і Закарпатський Кирил (Михайлюк) призначається керуючим Закарпатською Єпархією Української Автокефальної Православної Церкви.

  В даний час працює над розбудовою Закарпатської Єпархії Української Автокефальної Православної Церкви.

     Нагороджений Державними, Церковними, Козацькими орденами і медалями.