ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ!

СЛАВІМО ЙОГО!

І спас Господь народ свій і визволив нас

Господь від усього цього лиха,

і звершив Бог знамення і чудеса великі,

яких небувало між язичниками (Еф.10)

     "Слово стало плоттю " – ці слова святого євангеліста Івана Богослова являються невичерпною темою для християнського богослів'я, в них вміщаються вказівки на найважливіші тайни Божественної Премудрості, до них з особливою увагою прислухається кожна людина, яка бажає приблизитися до розуміння події, яка відбулася в просторі і часі понад 2000 літ тому назад.

     Божественне Одкровення ясно говорить про істинне тіло Ісуса Христа, і що воно було воспринято від Діви Марії ( Мф.1.18-25) Яка "народила Сина Свого Первістка і сповила Його і поклала в яслі" (Лк.2,7). Як людина, що має справжнє тіло, Він був найменований по закону : "А як минуло вісім днів, коли належало обрізати Його дали йому ім'я Ісус наречене ангелом, ще перед тим, як зачався Він в утробі" (Лк. 2,21). В сороковий день "принесли Його до Єрусалима, щоб поставити перед Господом", щоб Первісток чоловічої статі був посвячений Господеві. І ще же зростав в премудрості і віком в любові у Бога і людей" (Лк.2,52), голодав " і постився сорок день і сорок ночей на останку зголоднів" (Мф. 4,2). Вранці ж повертаючись у місто зголоднів, прагнув: "Приходить жінка з Самарії набрати води, Ісус говорить їй "дай мені напитися" (Ін.4,7), брав участь у весіллях: "Був також запрошений на весілля Ісус з учениками його" (Ін.2,2), гостинах: "І влаштував Йому Левій у домі своїм велику гостину" (Лк.5,29), ввечерях: "Прийшов у Вифанію де був Лазар померлий, якого Він воскресив з мертвих, там приготували Йому вечерю" (Ін.12,1- 2). Піддавався втомі : "Ісус утомившись з дороги сів біля криниці" (Ін. 4,6), спав: "коли пливли вони, [по морі Тіверіадському] Він заснув" (Лк.8,23). Страждав від тілесних катувань. Його руки і ноги були пробиті цвяхами, а тіло пронизано списом, "і несучи хрест Свій Він вийшов на місце, що зветься Лобне, по – єврейськи Голгофа; там розіп’яли Його, і з Ним двох інших з одного і другого боку, а посередині Ісуса" (Ін.19,17-18). «Але один з воїнів списом проколов Йому ребра, і відразу Витекли кров і вода" (Ін.19,34) Він помер і був похований: "І знявши Його, обгорнув плащаницею і поклав Його у гробі, висіченому в скелі". (Лк. 23,53) І на третій день Христос воскрес з Пречистою Своєю Плоттю, і вознісся на небеса і сидить одерную Отця, "і коли Він благословляв Їх, почав віддалятися від них і вознісся на небо" (Лк.24,51) Ці тексти Святої Євангелії, яскраво свідчать, що Господь наш Ісус Христос є істинний Бог і істинний Чоловік, тобто Богочоловік. «Євангеліє Боже є послання Боже людям через Сина Воплощенного, котрий віруючим в Нього дарує вічне обожнення» - навчає нас Святий Максим Сповідник.

     «Бо Він є мир наш, який створив з обох одне і зруйнував перепону, яка стояла посередині, скасувавши ворожнечу плоттю Своєю, а закон, заповідей вченням, щоб з двох створити в Собі Самому одну нову людину, вчинивши мир, і в єдиному тілі примирити обох із Богом хрестом, убивши ворожнечу на ньому» (Еф.2.14-16)

     Ітак, слідуючи Святим Отцям, всі згідно повчаємо сповідувати одного і того ж Сина, Господа нашого Ісуса Христа, звершеного в Божестві і досконалого в чоловічестві, істинного Бога і істинного чоловіка, того ж із душі розумної і тіла, єдиносущного Отцю по Божеству і також єдиносущного нам по чоловічеству у всьому подібного до нас, крім гріха, народженого раніше віків від Отця по Божеству, а в останні дні нас ради і ради нашого спасіння від марії Діви по чоловічеству, одного і тогож Христа, Сина, Господа, Єдинородного, в двох єстествах незлитно, незмінно, нероздільно, нерозлучно пізнаваємого – так, що зєднанням ніскільки не порушується різноманітність двоє єстеств, але тим більше зберігається сутність кожного єства і з’єднується в одну особу і одну іпостась, не на дві особи розсікаємого або розділяємого, але одного і того ж Сина і Єдинородного Бога Слова Господа Ісуса Христа, як в давнину учили пророки про Нього і як сам Господь Ісус Христос навчав нас, і як передав нам Символ отців – повчають нас постанови IV Вселенського Собору.

    І з року в рік повертається світлий і радісний празник Різдво Христове. І кожний рік ми переживаємо його зміст з новою силою, тому що з кожним роком він збагачується новим змістом і новою радістю. З Різдвом Христовим в цей новий 2018 рік, як і усі роки вічний живий Бог вступає в час, стає людиною, приєднується плоттю своєю до всього творіння, час і вічність пронизують один одного і зараз ми стоїмо перед дверима цього дива: час і вічність, Бог і людина з’єднуються в єдиний потік життя і спасіння. І як кожного року, коли ми оглядаємося на минуле і споглядаємо в майбутнє, нас охоплює біль проте, що стількох близьких і рідних нам людей не має серед нас, стільки воїнів світла полягло в цей рік на лінії вогню захищаючи свою Вітчизну неньку – Україну. І разом з тим запалює таку радість, що ми вступили в ту вічність, яка зараз струменем л'ється в часі.

  Принесімо хвалу Богу браття українці піснями – колядками шануючи Сина Єдинородного Пребожественного, що від всехвальної Пріснодіви у Вифлєемській яскині плоттю народжений. Піснями прославляймо Його Божественне Різдво, як Спасителя, Творця і Господа такими словами: "Творець – Сонце велике – поспішає до Вифлеєма, щоб просвітити нас через народження від безневісної Діви".

  

 + Кирил

єпископ Ужгородський і Закарпатський

м.Ужгород

Різдво Христове, 2018 рік