Великоднє послання Блаженнішого Макарія, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви архипастирям, всечесному священству, чернецтву та всім вірним

«Радуйтеся!»

І ясно почуємо, пісню перемоги співаючи

(Великодний канон, пісня 1)

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

      Сьогодні, у світлий празник Христової Церкви, це радісне привітання лунає для всього християнського світу та для кожної віруючої душі. Тут, на землі, ми, дорогі брати і сестри, святкуючи Пасху Христову, радіємо, але ця пасхальна радість триватиме й у вічні дні Царства Христового, де Пасха святкуватиметься вічно, бо «від смерті до життя і від землі до небес Христос Бог нас перевів».

    Радість з нагоди дня Христового Воскресіння повинна супроводжувати нас впродовж усього нашого земного життя. До такої радості закликає всіх християн апостол Павло: «Завжди радійте в Господі, і знову кажу: радійте» (Фил. 4, 4).

   Свято Світлого Христового Воскресіння, яке у богослужбових книгах називається «святою великою неділею Пасхи», – найбільше, найурочистіше та найдавніше з усіх християнських свят. Походження його сягає апостольських часів. Велич свята відображається у богослужіннях великопостних днів, в день самого Світлого празника та днів після Пасхи.

     Заздалегідь – ще до початку Великого посту, напередодні свята Богоявлення, до «Народженого від Діви і Охрещуваного в ріці Йордані» ми звертаємось з молитвою: «Царю всього творіння, даруй нам неосудно з чистою совістю вірно досягнути Твого святого із мертвих триденного воскресіння» (канон перед свята, пісня 9). Звернення аналогічного змісту знаходяться і на сторінках Постової Тріоді. Думка про очищення людської душі для гідної зустрічі зі святом Пасхи проходить через увесь Великий піст, бо постом і покаянням вона готує наші душі до живого богоспілкування у великий день Воскресіння Христового. Це приготування ще більше поглиблюється у дні Страсного тижня. Богослужіння у цей час хоч і скорботні, однак, за словами блаженного Симеона Солунського, «З цього часу ми вже думками і сподіваннями святкуємо, радіючи Його Воскресінню». Це стає відчутнішим тоді, коли ми наближаємося до Світлого дня. А в самий день Пасхи надзвичайна радість, характерна для всього богослужіння, сповнює особливим торжеством християнську душу. З першого виголосу Пасхальної утрені народжується вона в наших серцях, посилюється гімном пасхального тропаря і зростає ще більше при співі пасхального канону. В цей день, за свідченням святителя Григорія Богослова, світлий і великий ангельський чин наповнюється радістю, підносячи переможну пісню. Істина Воскресіння Христового завжди була головним змістом і апостольської проповіді, віра в нього була нерозривно пов'язана з вірою у спасіння душі.

     Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа з мертвих стало завершенням справи нашого спасіння, здійсненої через Його втілення, страждання та хресну смерть за гріхи людей. Тому у віровченні Церкви та у богослужіннях хрест і Воскресіння нерозривно поєднані між собою. Церква спільно зі своїми вірними співає: «Хресту Твоєму покланяємось, Владико, і святе Воскресіння Твоє славимо». Отже, Воскресіння Христове не є простим фактом оживлення силою Божою померлої людини, але перемогою Богочоловіка Ісуса Христа над самою смертю і тлінням. За словами апостола Павла неможливо було смерті втримати у своїх путах Ісуса Христа, Який Своєю смертю переміг того, хто мав владу смерті, тобто диявола. Як вчить преподобний Іоан Дамаскін, «Через гріх увійшла у світ смерть, яка поїдала, наче хижий звір, життя людини. Щоб перемогти її, в боротьбу з нею повинна була вступити людина безгрішна і непідвладна смерті». І ось Творець і Господь, Єдиносушний Син, Слово Боже, приймає на Себе людські гріхи і принижується, аж до смерті хресної. Витерпівши страждання і зазнавши смерті за нас, Він приносить Самого Себе в жертву Отцю Небесному, Своєю смертю перемагаючи не тільки гріх. Як темрява знищується світлом, так і тління життям виганяється. Для всіх настає життя, а для згубника – загибель. Таким чином, Христос у Своєму Воскресінні стає переможцем смерті. Віра у воскресіння Христа-Спасителя утверджує людину у вірі в загальне воскресіння і життя майбутнього віку, джерело пасхального світла, радості та миру в нашому земному житті, того миру, якого прагнуть усі свідомі українці, особливо в цей час війни з північно-східним окупантом нашої української землі.

       Пасха для християнина – не тільки день споминів про подію, яка сталася у свій час, але й празник, який розкриває нам таємницю майбутнього оновлення створіння. Подібно до того, як Пасха Старозавітна стала прообразом Воскресіння Христового, так Пасха Новозавітна є прообразом майбутнього загального воскресіння. Тому Церква у великий і радісний день Пасхи звертається до віруючих такими словами: «Нині спасіння світу видимому і світу невидимому! Христос встав із мертвих,... Підведіться з Ним і ви; Христос у славі Своїй, – сходьте і ви!.. Христос з гробу визволився, – визволяйтесь від пут гріховних і ви» (Святитель Григорій Богослов, слово 45).

      Дорогі брати і сестри! Закликаю Вас до щирої молитви до Воскреслого Господа, щоб спасіння Боже прийшло і до нас, до нашого українського народу та інших націй, які живуть на українській землі. Молімось, щоб Господь захистив нас від усякого ворога, який нищить життя наших батьків, чоловіків та синів на нашій благословенній Богом українській землі.

    Ваші Високопреосвященства та Преосвященства, всечесні отці, монахи та монахині, брати і сестри! Щиросердечно вітаю всіх Вас із великим святом Пасхи Христової. Молитовно бажаю Вам духовної радості та миру. Стараймось гідно нести ім'я християнина і патріота своєї держави у суспільному та родинному житті. Нехай благословить Воскреслий Христос усіх нас, а також нашу державу Україну єдністю, миром, добробутом та щедротами. Бажаю веселих і радісних свят українській владі, всім Вам та нашим захисникам!

ВОІСТИНУ ХРИСТОС ВОСКРЕС!

+МАКАРІЙ (Малетич),

Митрополит Київський і всієї України,

Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви

Пасха Христова 2017 року Божого

м. Київ, 16.04.2017 р.